Навпрошки.
(Фронтова замальовка).



Люблю найбільше малювати
ворожі тапочки без лап.
Найкращі кулі в мозок з вати!
Найкращий їхній в тушу ляп!
А пензель фортель викидає:
Не хоче фарби і гуаш.
Набої в кров чужу вмокає,
і просить повний патронташ.
Лежить кухвайка на палітрі.
Картина "Ватянка" висить.
Втопилась "Путінка" у літрі.
а Ваня Ватнік кров`ю сцить.
З часів шляхетних Гамалії,
до наших зрадницьких часів.
Зринає істин� � з олії.
а в білих тапках чорт засів.
- Окремо тапочки й котлети.
Окремо мухи й хробаки.
Окремо "град" і пістолети,
й віднині лишні кабаки.
Тепер вам біс наллє по повній,
відряці сірки і смоли!
І кожен вип`є тря́сці човник.
Й спитає кожна, вмре коли?
Та тільки мука в пеклі вічна.
Як вічний рай у Небесі.
Гори, раз до гріхів дотична,
у вічній, з болем, ковбасі!
Окремо тапки, руки, ноги.
Окремо голови й кишки́.
Жорстоко прагну перемоги.
Йду через трупи навпрошки..
***
Nebratan

a rdi